Блог О пользователеorgasm-of-brains

Регистрация

...странная сова, живущая под взглядом реальности...

  • чорт, а він мені все ж таки потрібен. і я це розумію. і це добре. чи ні? хоча так, добре. бо зазвичай мені не потрібен зовсім ніхто! треба лише дати йому це зрозуміти… але як?

    він далеко зараз. а я — тут. відпочиваю, розважаюсь,  мені весело, сумно, і я розумію: якби він був поруч, мені було б краще… 

    і я сумую… сумую, розмовляю з ним і вірю, що він мене почує… адже слова — це не просто звук. це почуття, а почуття не знають відстані.

    …але я все одно відчуваю холод… той холод самотності… зігріваюсь чаєм та кавою, але це не допомагає… нажаль…


    почуття не знають часу… тому я почекаю ще трохи. ще зовсім трохи.




  • 16 февраля 2010|21:06|ссылка

    очі в мене насправді зелені, але тут трошки яскравості добавила)
    та я і так завжди насолоджуюсь самотністю..причому мені це дійсно подобається..але зараз щось не те...